Блоги → Перегляд
Мітки Ісламізація ЗаходуІсламізація ЄвропиІсламЗахідЄвропейська цивілізаціяДемократіяГромадянська війнавійнаЄвропацивілізаціяполітикаСШАКанадаЗахідна ЄвропаЄвропейський СоюзЄСрелігіясуспільствогромадаАфрикаБлизький СхідСередня АзіяМусульманствомусульманиМечетьмечетьеміграціяемігрантиВелика БританіяБританіяАнгліяЛондонФранціяНімеччинаФРНПарижБерлінеміграційна політикадемократіяПатріотичні європейці проти ісламізації ЗаходуPEGIDAPegidaПегідаХристиянствоМухаммадМагометІсламський ХаліфатХаліфатараби-мусульманиарабиМала АзіяПівнічна АфрикаІспаніяКордовський еміратСицилійський еміратІталіяПіренеїАпенніниБалканиГранадаРеконкістаОсманська імперіяВізантійська імперіяВізантіяКонстантинопольСтамбулУгорщинаАвстрійська імперіяАвстріяВіденьБитва за ВіденьВіденська битваРосійська імперіяПерша Світова війнаДруга Світова війнамусульманська загрозаЗахідна колоніальна системаколоніальна системаМагрибАлбаніяБоснія і ГерцоговинаБосніяРеспубліка КосовоКосовоStop Islamisation Of EuropeSIOEЗупинимо ісламізацію ЄвропиДаніяРасизмФашизмрасизмфашизмFacebookЗупинимо ісламізацію ДаніїАндерс Граверс ПедерсенAnders Gravers PedersenЗупинимо ісламізацію БританіїСтівен ГешStephen GashТоні БлерБлерНорвегіяФінляндіяПольщаРумуніяРосіяШвеціяБельгіяГолландіяБрюссельОрхусОльборгКопенгагенЄвропейська нарада проти джихадуультраправіантифашистиАнтверпенSharia4BelgiumАбу ІмрамамФламандський інтересФіліп ДевінтерАллахарабський світекономікаКоранДрезденксенофобіяЛутц БахманнАдольф ГітлерГітлерІсламізмісламізмНідерландиШвейцаріяіммігрантиімміграційна політикаполіткоректністьIVOXІсламська ДержаваІДІЛтероризмФеліче ДассетоІрис та півмісяцьЄврабіяРедуан АрушШаріатшаріатIFOPНіццаФіліп де ВільєМюнстерВуппертальРейн-Вестфаліяшаріатська поліціяполіціяСвен ЛауАбу Адамісламські патрульніТомас де МезьєБамбергБаваріяБуалем СансальісламістиТуманний АльбіонЛіга англійської оборониТоммі РобінсонТім ЕбліттБританська національна партіяАндерс БрейвікБрейвікPegida UKPEGIDA UKEnglish Defence LeagueEDLкультураUK Casual UnitedCasual UnitedОб'єднання футбольних фірм Британії проти джихадистівСоюз британських футбольних казуалів різних кольорів та расФутболфутболфанатський рухфанатиДжеф МаршSoul CrewхуліганствоЛутонАфганістанБірмінгемШотландська ліга оборониIslam4UKАнжа ЧоударіСполучене КоролівствоГерт ВілдерсGeert WildersНАТОГордон БраунАлан ДжонсонАль-ГурабаСекта СпасителяекстремізмЛондоністанІсламська партія Великої БританіїПакистанБангладешІндіяАль-МухаджирунОмар БакріМеккаЧечняПівнічний КавказКавказШаміль БасаєвДар аль-ІсламневірніХізб ут-Тахрір аль-ІсламіПартія ісламського звільненняАбд аль-Кадіма ЗулюмДжихадджихадНімеччина самоліквідуєтьсяDeutschland schafft sich abЯк ми ставимо на карту нашу країнуWie wir unser Land aufs Spiel setzenТіло СарацинDer SpiegelBildЗМІСоціал-демократична партія НімеччиниКрістіан ВульфФедеральний банк НімеччиниАнгела МеркельМеркельтолерантністьмусульманський світБіла цивілізаціяЄвреїєвреїДжордж СоросСоросВідкрите суспільствовідкрите суспільствосвобода слова

«Ісламізація Заходу – кінець європейської цивілізації та демократії» та «Як демократи розпалюють громадянську війну в Європі, підтримуючи тих, хто їх хоче знищити»

Неділя, 23:43, 26.09.21

Рейтинг
26 0
Переглядів
733

0
0

 

«Ісламізація Заходу – кінець європейської цивілізації та демократії»

та

 «Як демократи розпалюють громадянську війну в Європі, підтримуючи тих, хто їх хоче знищити»

Сучасний Захід у вигляді Західної Європи, США та Канади є демократичним суспільством, яке пропагує рівність, справедливість, повагу та звичайно расову, національну та релігійну толерантність. Саме через проголошену толерантність та лояльну еміграційну політику, особливо країни Європейського Союзу заполонили вихідці з Африки, Близького Сходу, Середньої Азії. Емігранти проявили стійкість власної культури та релігії на противагу європейській, яку вони своєю поведінкою зневажають. Вихідці з мусульманських країн масово зводять мечеті, носять свій традиційний одяг (особливо жінки) та живуть згідно своїх звичаїв. Кількість мусульманських емігрантів у Англії, Німеччині та Франції вимірюється мільйонами. Емігранти заполонили вулиці провідних міст ЄС – Брюсселя, Берліна, Парижа, Марселя, Франкфурта, Амстердама, Копенгагена. Праві – представники корінного населення – це охрестили «Ісламізацією Заходу», або ж «Ісламізацією Європи». Коли Іслам та його прибічники, хочуть в Європі встановити своє абсолютне домінування. В Європейському Союзі через еміграційну політику демократів назріває конфлікт між корінним населенням та еміграційним (мусульманським), який в будь-який момент може трансформуватися у Громадянську війну, де праві постануть проти демократів та емігрантів. Першим дзвіночком появи потенційної громадянської війни є створення у 2014 році організації «Pegida» - «Патріотичні європейці проти ісламізації Заходу». І головне, що прибічників цього руху по всій Європі стає все більше і більше.

Поняття «Ісламізація Заходу» та «Ісламізація Європи» мають доволі довгу історію. Історично склалося так, що мусульмани першими увірвалися на землі європейців-християн, яких намагалися підкорити, насадити їм Іслам, та знищити всіх незгідних з цим. Проте більшість так званих просвітлених горе «політиканів», зазначають, що Ісламізація Заходу – це наслідок втручання європейської колоніальної системи на землі мусульманів. Але так і хочеться сказати – «в руки їм енциклопедію зі світової історії», і хай почитають, хто насправді перший почав війну, і хотів знищити всіх невірних. Так от після появи пророка Мухаммада (Магомета) в 7 ст.н.е, з’являється Ісламський Халіфат, який практично за століття підкорив всіх арабів-мусульман, яких об’єднав в одній державі, та захопив весь Близький Схід, Малу Азію, Північну Африку, і звичайно почав вторгнення у Європу. Так з арабського (Халіфат) вторгнення до Іспанії у 711 році, в різних куточках Європи утворювалися мусульманські держави як Кордовський емірат (Кордова – Іспанія) та Сицилійський емірат (острів Сицилія, Італія). Іспанія, як і всі Піренеї (півострів) опинилися під владою мусульман, іспанська Гранада стала столицею. З 8 по 15 століття триватиме Реконкіста, яка матиме на меті звільнення християнами – братів християн - іспанців та португальців від мусульман. В результаті Реконкіста успішно звільнить Піренеї.

Проте, у тому ж 15 столітті, на іншому боці Європи постане Османська імперія, чергова мусульманська держава, яка в 1453 році повалить Константинополь та всю Візантійську (Грецьку) імперію, та відкриє собі південно-східні ворота Європи – Балкани. З 15 по 17 століття, османи-турки заполонять весь Балканський півострів та дійдуть до Угорщини і Австрії. Проте в 1683 році відбудеться Віденська битва (Битва за Відень), де об’єднані сили християн Європи відіб’ють османів від Відня. Далі з кінця 17 по початок 20 століття, Балкани остаточно та поступово звільняться від османів, які через військово-технологічний прорив у австрійців та росіян (Австрійська та Російська імперії) зазнають розгрому. А після Першої Світової війни (1914-1918) у 1922 році Османська імперія припинить існування, і на геополітичній карті з’явиться безліч нових мусульманських держав. Здавалося, що мусульманська загроза для Заходу відступила.

Але після Другої Світової війни (1939-1945) та після падіння Західної колоніальної системи в 60-70-х роках, у нових держав третього світу виникне стійка економічна криза, яка їх змусить втікати до своїх колишніх експлуататорів (80-90-ті роки). В основному, це будуть емігранти, які сповідують Іслам з країн Магрибу і Близького Сходу. Спочатку їх буде небагато, але через подальшу масову еміграцію з мусульманських країн та через природний приріст нащадків перших поколінь емігрантів, їхня кількість на початку 21 століття вимірюватиметься мільйонами. Також слід відмітити, що серед нинішніх мусульманських держав Європи є Албанія, Боснія і Герцеговина, Республіка Косово – це наслідок окупації Балкан – Османською імперією, яка насаджувала корінному населенню – Іслам.

Рух - Зупинимо ісламізацію Європи

В 21 столітті через надмірне зростання мусульманського населення в Європі, на даному континенті зародився рух – «Stop Islamisation Of Europe», «SIOE» (укр. Зупинимо ісламізацію Європи). «Stop Islamisation Of Europe» (укр. Зупинимо ісламізацію Європи) - це група, з самопроголошеною метою запобігання росту домінування Ісламу в Європі. Спочатку це була політично активна група, яка діяла лише в Данії і провела антиісламські акції протесту у Великій Британії. Потім, в результаті зливання датської групи «Зупинимо ісламізацію Данії» з англійськими антиісламськими активістами, виник рух «Зупинимо ісламізацію Європи». Метою групи є протистояння ісламському екстремізму та прогресуючій ісламізації Європи. Їхнє гасло: «Расизм є найнижчою формою людської дурості, але ісламофобія знаходиться на одному рівні зі здоровим глуздом!». Група позиціонує себе як союз з єдиною метою — запобігання росту домінування Ісламу в Європі. Організація закликає до повного бойкоту мусульманських країн, а також закликає бойкотувати компанії «Fisher Price», «Asda», «Kentucky Fried Chicken» і «Radisson Hotels» у зв'язку з виробництвом цими компаніями продукції для мусульман. «SIOE» були натхнені данською організацією з такою ж назвою, яка провела акції протесту близько данської мечеті після скандалу з карикатурами на пророка Мухамеда. Організація має більше 15 тисяч прихильників на своїй сторінці в Facebook.

Лідером організації «Зупинимо ісламізацію Європи» та головою «Зупинимо ісламізацію Данії» є — Андерс Ґраверс Педерсен (англ. Anders Gravers Pedersen). Також лідером всеєвропейської організації є голова «Зупинимо ісламізацію Європи» у Великій Британії — Стівен Геш (англ. Stephen Gash). Андерс Ґраверс Педерсен (дан. Anders Gravers Pedersenn) народився в Данії, і живе в невеликому містечку Сторворд (дан. Storvorde). В 2005 році він балотувався на муніципальних виборах в Ольборзі і отримав 383 голоси, а організація «Зупинимо ісламізацію Данії» отримала в цілому 1 172 голоси. Це склало менше 1% від усіх поданих голосів. Стівен Геш (англ. Stephen Gash) (нар. 1953) в 2007 році брав участь у додаткових виборах (викликаних відставкою тодішнього прем'єра Тоні Блера) в окрузі Седжфілд, від Партії Англійських Демократів. Геш набрав 177 голосів. Відповідно до його передвиборчої програми, головними темами його кампанії були підтримка Англійського Парламенту, вирішення Західно-Лотіанского питання (West Lothian question) та імміграційний контроль. Він використовував питання вторгнення до Сербії як виправдання дій Радована Караджича, обвинувачуваного в причетності до різанини в Сребрениці у 1995 році.

«SIOE» спочатку була суто данською антиісламістською групою, яка виникла після данського карикатурного скандалу. Група була заснована в 2007 році тим же Андерсом Ґраверс Педерсеном, лідером маленької данської партії під назвою «Зупинимо ісламізацію Данії». 11 вересня 2007 група організувала демонстрацію в Брюсселі, Бельгія. Її партнерські організації були створені в 11 європейських країнах, включаючи Данію, Угорщину, Фінляндію, Францію, Німеччину, Норвегію, Польщу, Румунію, Росію і Швецію, а також у США. 31 березня 2012, в другому за чисельністю місті Данії – Орхусі, пройшла демонстрація ультраправих і антимусульманських угруповань з усієї Європи, під назвою «Європейська нарада проти джихаду». На демонстрацію прийшло близько 2 000 осіб. Одночасно з цим, на свою демонстрацію вийшли члени лівих і «антифашистських» рухів, в кількості близько 2,5 тисяч осіб, які дотримувалися позиції «Орхус за різноманіття». Згодом, між ультраправими, лівими і представниками поліції Данії сталася бійка. 83 людини було заарештовано, постраждав один поліцейський.

29 вересня 2011, в передмісті Антверпена (Бельгія), Хобокені, між прес-секретарем ісламського руху «Sharia4Belgium» Абу Імрамом і представником партії «Фламандський інтерес» Філіпом Девінтером сталися дебати на тему «Іслам у Фландрії: друг чи ворог?». Представник «Sharia4Belgium» заявив: «Бельгію потрібно перетворити на ісламську державу. У нас знайдеться чимало суддів, вчителів і лідерів, які змогли б стати халіфами. Ми - група молодих мусульман, які хочуть увести найчистішу форму Ісламу. Ми виступаємо за добро і засуджуємо будь-яке зло. Філіп Девінтер правий, це початок ісламізації Антверпена. І всім невірним залишається або пристосовуватися, або піти геть» (Саме цікаве, що демократи його навіть не засудили за ці слова, коли Білих карають за обурення щодо кольорових емігрантів!). Крім цього, він розповів про погляди руху на демократію: «Ви можете бути або мусульманином, або демократом, але не можете бути тим і іншим одночасно. Мені немає діла до невірних. Моя справа догоджати Аллаху, а не невірним. Закон створюється не парламентом і не міністрами, закон встановив Аллах. Не може бути юдейо-християнина або ісламо-юдея, так само не може бути мусульманина-демократа. Мусульманин не може сповідувати демократію, як ідеологію» - зазначав Абу Імрамам.  У відповідь на це, Девінтер сказав: «По всій Європі та Бельгії подібна нісенітниця не повинна прийматися толерантно, і в цьому полягає головна проблема. Я не боюся здатися нетолерантним, кажучи, що це має бути заборонено. У цьому наша велика проблема і наша слабкість. Якщо Захід настільки поганий і занепав, а арабський світ такий великий, що ви тоді тут робите?! Їдьте назад і залишайтеся там! Чому в ісламських країнах немає жодного Нобелівського лауреата?! Чому там така слабка економіка?! Чому купа соціальних проблем?!! Причина всього цього зла одна - це Коран» — сказав Девінтер. З Девінтером я цілком погоджуюся, бо де є мусульмани, то там занепад і деградація, а злочинні демократи для яких закони «писані пальцем по вітру», захищають тих хто їх хоче знищити і ведуть Геноцид проти корінного населення.

Pegida – німецький оплот від ісламізації Німеччини

«PEGIDA» (Пеґі́да, скорочено від нім. Patriotische Europäer gegen die Islamisierung des Abendlandes - Патріотичні європейці проти ісламізації Заходу) — німецький анти-ісламський політичний рух, заснований у Дрездені в 2014 році, рух PEGIDA вважає, що Німеччина все більше ісламізується та визначає себе в опозиції до ісламського екстремізму. Вважається ксенофобською. PEGIDA хоче стримувати імміграцію, вона звинувачує владу у невиконанні законів про імміграцію. PEGIDA провела багато демонстрацій, також часто було проведено багато публічних демонстрацій проти ісламських емігрантів. У 2015 році Лутц Бахманн, засновник «PEGIDA», вийшов з руху після того, як він, за повідомленнями, видавав себе за Адольфа Гітлера і зробив расистські заяви в Facebook. Пізніше він був відновлений.

«PEGIDA» була заснованою в Дрездені групою з 12 осіб на чолі з Лутцом Бахманном. Починаючи з жовтня 2014 року «PEGIDA» через соціальні мережі організовувала щотижневі демонстрації, і коли вони стали масовими, це привернуло увагу суспільства. Так, демонстрація 7 грудня зібрала близько 10 тис. осіб, а 15 грудня — 15 тис. осіб. Серед гасел цих демонстрацій були такі: "За збереження нашої культури", "Проти релігійного фанатизму" та "Проти релігійних воєн на німецькій землі". 5 січня 2015 в багатьох німецьких містах відбулися демонстрації як прихильників, так і противників руху, що зібрали загалом близько 30 тис. осіб, з них 18 тис. у Дрездені. Коментатори пояснюють успіх організації незадоволенням людей європейською імміграційною політикою та недовірою до політиків і засобів масової інформації.

В грудні 2014 «PEGIDA» опублікувала анонімний маніфест, у якому проголошувала боротьбу на захист юдейсько-християнської культури Німеччини та толерантність щодо поміркованих мусульман. Ісламізм у ньому названо жінконенависницькою та жорстокою ідеологією. В маніфесті сказано, що воєнні біженці неповинні отримувати притулок у Німеччині, він також називає тодішні заходи щодо розселення біженців недостатніми і негуманними. «PEGIDA» виступає за більш децентралізований розподіл засобів і розселення іммігрантів у країнах Європейського Союзу. Вона хоче, аби німецька імміграційна політика опиралася на досвід Нідерландів та Швейцарії, щоби полегшити інтеграцію іноземців у німецьке суспільство. Чинні закони мають бути суворо дотримувані, поліції повинно бути надано додаткове фінансування, а приплив біженців та іммігрантів із кримінальним минулим має припинитися. Крім того, «PEGIDA» виступає проти обмежень на свободу слова, введених через гендерну проблематику і політкоректність.

Ісламський нацизм: феномен початку 20 століття та як демократи підтримують ісламістів, які хочуть їх знищити

В 2016 році бельгійське відділення міжнародної дослідної групи «IVOX» опублікувало результати опитування мусульманської громадськості. Виявилося, що як мінімум 20% опитуваних підтримують методи боротьби «Ісламської Держави» - ІДІЛ (терористи). Крім того вони зазначали, що не будуть повідомляти правоохоронні органи про підготовку терористичного акту їхніми одновірцями. Дана дослідна група зазнала шквалу критики, що нібито вона задавала неправильні питання і не тим людям. В 2011 році у Бельгії вийшла книга соціолога Феліче Дассето «Ірис та півмісяць». Уже тоді автор констатував, що в країні проживає 700 тисяч мусульман, половина із яких в Брюсселі. І що саме так Брюссель став столицею «Єврабії». Згідно прогнозів автора, а саме до 2030 року більшість жителів Брюсселя будуть мусульманами. А доля мусульманського населення по всій країні виросте до 10%. Через рік після публікації книги Дассето, у районну Раду брюссельської комуни Андерлехт, були обрані два представники партії «Іслам». Один із них – Редуан Аруш  відкрито заявив про свої наміри: «В довгоочікуваній перспективі, коли люди усвідомлять, що ісламські закони сприятливі для бельгійського народу, почнеться шлях до Ісламської Держави» - зазначав Аруш. У тому ж 2012 році влада Брюсселя відмовилася від давньої традиції – ставити на центральній площі міста природню ялинку, щоб не образити релігійні почуття мусульман. І так хотілося спитати в тих демократів, а чого ж мусульмани на своїй землі не роблять все, щоб не образити почуття християн?

Згідно інформації «IFOP» (Французький інститут дослідження суспільної думки), 28% мусульман, які мають французьке громадянство, дотримуються «авторитарного Ісламу». В кількісному розумінні це 1,5 мільйона мусульман Франції. В основному це молоді, неосвічені, проживаючі на різні допомоги на окраїнах великих міст люди. Саме така суспільна група вказала, що ставить релігійні принципи і переконання вище цінностей Французької Республіки. 80% респондентів (французькі мусульмани) заявили, що діти із мусульманських родин в школах мають харчуватися традиційними стравами своєї історичної батьківщини. 60% виступили в підтримку носіння у навчальних закладах паранджи, вуали та бурки (опитування проводилося в 2016 році). Лише після терактів в Ніцці та вбивства ісламськими радикалами католицького священника прямо в церкві, влада закрила лише 20 мечетей, де проповідувався екстремізм, коли в країні таких закладів – більше двох тисяч. Колишній кандидат на пост президента Франції у 2007 році – Філіп де Вільє зазначав, що «Францію вбиває тероризм» і що найгірше те, що «ми втрачаємо свою ідентичність». І на його думку, на протязі довгих років демократична влада закривала очі на ісламізацію країни, що в свою чергу може привести до громадянської війни. Нині на побутову рівні у Франції, вже йде громадянська війна, етнічні французи палять табори для прийому емігрантів, розписують стіни мечетей образливими словами.

У Німеччині та ж ситуація. В черні 2016 року (коли припадав пік ісламського тероризму), соціологи із Університета Мюнстера провели опитування серед громадян турецького походження, і вияснили, що майже половина з них (47%) будуть слідувати законам своєї релігії, аніж законам країни в якій вони живуть. Також половина з них заявила, що Іслам – єдина істинна релігія, а 36% заявили, що тільки Іслам може вирішити всі проблеми у суспільстві (Ну да! Іслам так прекрасно вирішує всі проблеми, що більша половина мусульманських країн за межею бідності). Ще в 2014 році у німецькому місті Вупперталь (Північна Рейн-Вестфалія) з населенням 350 тисяч людей, з’явилася «шаріатська поліція». Дана «поліція» патрулювала місто, контролюючи релігійне життя мусульман (в місті їх було близько 30 тисяч). На чолі активістів стояв німець Свен Лау, який прийняв Іслам та взяв ім’я - Абу Адам. Ісламські «патрульні» проводили бесіди з молоддю на вулиці, намагаючись відхилити їх від вживання алкоголю та тютюну. Також агітували за відмову у відвідуванні концертів, барів, нічних клубів та дискотек. Згодом ісламісти в інтернеті викладали відео-звіти роботи. В результаті відбувся скандал. Міністр внутрішніх справ Німеччини Томас де Мезьє, нагадав, що закони Шаріату на німецькій землі - влада не потерпить. Після цього ісламські «патрульні» перестали офіційно та публічно «патрулювати» місто.

Проте маразм на цьому не завершився, так суд міста Бамберг (Баварія) розглядав справу про неправомірне укладання шлюбу дорослого емігранта-сирійця з 15-річною дівчиною-біженкою із його країни. В результаті суд постановив, що пара вступила у шлюб при повній повазі сирійських законів (на німецькій землі!!!), після виконання всіх ісламських обрядів, тому їхній союз визнали законним. Ще до того в Німеччині стала модною серед мусульманських общин – купівля християнських храмів та соборів. По німецьким законам, якщо споруда культова та має історичну цінність, то її зовнішній вигляд змінювати не можна. Хрести просто змінювали на півмісяці. Єпископ Ганс-Йоганн Яшке заявив, що «це пряме поглинання Християнства – Ісламом». Натомість в Британії з початком 10-х років, виросла мережа шаріатських судів, яка протиставлялася британській судовій системі. По неофіційним даним шаріатські суди в Британії виникли, ще на початку 80-х років минулого століття. Німецький письменник алжирського походження Буалем Сансаль, у одному із інтервю заявив, що «головна сила ісламістів – це терпіння». І що вони «розглядають свої дії в довгостроковій перспективі». Також Сансаль заявив, що одним із головних якостей ісламістів є те, що вони «вміють правильно використовувати супутникові канали, інтернет, соціальні мережі, маркетинг, піар, фінанси, кіно, літературу у своїх цілях». Автор також сказав, що «дуже швидко Іслам підірве європейське суспільство». Сансаль стверджував, що «ісламістам, потрібно віддати належне, бо вони хоробро боряться за те, у що вірять. Я нажаль, повинен визнати, що у європейців нема стимулів. Слова «свобода», за яке вони раніше були готові йти на край світу і боротися, стало пустим звуком» - констатував Буалем Сансаль.

Ісламські та Антиісламські організації в Англії

Через значну присутність мусульман в Британії, зявилися організації з числа корінних жителів Туманного Альбіону, які протистоять їм. Однією із найвідоміших організацій є «Ліга англійської оборони». Це ультраправа та ісламофобна організація в Англії, яка є громадським рухом та групою інтересів, яка використовує в якості головної тактики вуличні демонстрації. Керівництво даної організації зазначає, що їхні активісти виступають проти ісламізму, ісламського екстремізму та джихадизму (священна ісламська війна проти невірних). Організація була створена в 2009 році Томмі Робінсоном (колишній член Британської національної партії), а її лідером нині є Тім Еблітт. В 2011 році представники «Ліги» були обвинувачені в підготовці терактів у мечетях. Також правоохоронні органи «знайшли» звязок організації зі славнозвісним норвежським ультраправим терористом – Андерсом Брейвіком. В 2013 році засновник організації – Робінсон, покинув її, бо згідно його слів вона стала дуже «екстремальною». Робінсон утворив нову ультраправу організацію – «Pegida UK» (британський філіал німецької «Pegida»). Після уходу Робінсона «Ліга англійської оборони» стала малочисельною та роздробилася на дрібні регіональні організації.

«English Defence League» - «EDL» («Ліга англійської оборони») – не вважала, що мусульмани можуть стати англійцями. «EDL» описувала Іслам як нетерпиму загрозу Західному суспільству. Політичні дослідники вважали «EDL» як «культурно расистською». Демократичні експерти вважали, що члени «EDL» підбурювали до насильства проти мусульман, як онлайн через інтернет, так і на своїх демонстраціях. Також їх обвинувачували у вчинені актів насильства, щодо мусульман. Самі активісти «EDL» звинувачували високий рівень імміграції та байдужість політичної еліти до цього. І що саме демократична політична еліта – винна в падінні англійської культури. Активістами «EDL» були колишні члени таємних фашистських організацій – так зазначали демократичні експерти. Насправді і здебільшого активістами організації були молоді Білі англійські чоловіки із робочого класу. Також значну кількість складали представники хуліганських футбольних субкультур. Побратимом «EDL» був і є «UK Casual United» - ультраправа хуліганська організація, яка тісно співпрацює з тим же «EDL».

«Casual United» називає себе як «Об’єднання футбольних фірм Британії проти джихадистів» та «Союз британських футбольних казуалів різних кольорів та рас» (казуал – призначений для широкого кола), які об’єдналися для створення мирного масового протесту проти чинної так званої «демократичної політики» керівництва держави. Активістами організації здебільшого є футбольні фанати. Чинним лідером є Джеф Марш із Баррі, Південий Уельс (Англія). Джеф Марш колишній учасник хуліганської фірми «Soul Crew». Про свою організацію він так зазначав: «Хулігани конкуруючих клубів обєднуються тут, і це походить на готову армію… Ми виступаємо проти проповідників ненависті, які тут (Британія) активно заохочують молодих мусульман приймати участь в джихаді проти Великої Британії» - зазначав Джеф Марш. Хоча антифашистська організація «Разом проти фашизму», виступає проти «Casual United». А журнал «Searchlight» стверджував, що організація має контакт з «Британською національною партією». Сама організація була створена після протесту мусульман в Лутоні, організованого ісламською групою «Аль-Мухаджирун», виступаючою проти параду членів 2-го батальйону королівського Англійського полку, який повертався із бойових дій в Афганістані у березні 2009 року. «Casual United» активно використовував «Facebook» для організації протестів у Лондоні, Лутоні та Бірмінгемі. А в липні 2009 року «Casual United» пікетував ісламську демонстрацію в Лондоні. Також організація має контакти з «Шотландською лігою оборони».

Натомість в Британії також є ісламістські організації, як колись славнозвісна - «Islam4UK». Це була радикальна ісламістська група, яка діяла по всій Британії. Її діяльність була заборонена актом проти тероризму (Terrorism Act 2000) 14 січня 2010 року. Дану організацію очолював Анжа Чоударі. На своєму веб-сайті «Islam4UK» описувала себе так: «Islam4UK була створена чесними мусульманами в якості платформи для розповсюдження вищої ісламської ідеології всередині Сполученого Королівства, як божественної альтернативи законам створених людьми». Свою ціль «Islam4UK» описувала так: «Проживаючи в Британії, ми намагаємся переконати Британське суспільство в перевазі Іслама і викрити помилковість створених людьми законів, змінив тим самим суспільну думку в користь Іслама… з ціллю уведення Шаріату тут в Британії». 16 жовтня 2009 року членами «Islam4UK» були організовані акції протестів проти приїзду в Британію голландського політика Герта Вілдерса. Протестуючі несли банери з гаслами «Шаріат є рішенням, свобода відправляйся в пекло»Shariah is the solution, freedom go to hell») та «Герт Вілдерс заслуговує ісламського покарання» («Geert Wilders deserves Islamic punishment»). В січні 2010 року дана організація хотіла організувати протест, де б несла пусті гроби в знак пам’яті про тисячі загиблих мусульман, нібито «від рук солдатів НАТО». Британський премєр Гордон Браун тоді заявив, що цей марш стане образою для родин загиблих військових у Афганістані. В результаті цей марш не відбувся, щоб не піднімати колотнечу серед британського суспільства, яке відправляло своїх військових для миротворчих місій, де їх і втрачало. Влада послалася на пункт 13, закону про громадський порядок 1986 року.

Коментуючи заборону групи «Islam4UK», міністр внутрішніх справ Алан Джонсон заявив: «Вона уже була заборонена під двома іншими іменами – «Аль-Гураба» і «Секта Спасителя». «Islam4UK» цю ситуацію так прокоментувала: «Ця заборона це ще один цвях у гроб капіталізму і ще одна ознака відродження Іслама і мусульман». Ціль групи була переглянута: «Одного разу ми звільнимо наші землі від окупації, а Шаріат буде діяти не тільки в мусульманських країнах, але й прямо тут, у Великій Британії. Це те в що ми віримо, і те, чому ми самі станемо свідками». Заборона «Islam4UK» критикувалася ісламістами як «удар по свободі слова», підриваючій «зусилля влади по запобіганню екстремізму».

Лондоністан

Лондоністан – це явище в житті сучасного Сполученого Королівства (Британія), повязане з присутністю в країні великої кількості ісламських організацій, переважно у Лондоні. Діяльність різного роду ісламських організацій у Лондоні, починаючи з 90-х років минулого століття, отримала значний вплив на життя у Великій Британії та в інших європейських державах, тому для її характеристики почали використовувати нове слово – «Лондоністан». Термін «Лондоністан» виник у середині 1990-х років, і його прийняла французька влада, відмічаючи значний ріст присутності радикальних ісламістів у Лондоні, і небажання британської влади з цим боротися. Розслідування, які були проведені після серії терактів в Парижі у 1995 році, в рамках боротьби з діяльністю терористів у Франції і Бельгії, встановили, що значна кількість телефонних дзвінків та відправлених факсів походила саме з Лондона. Згодом були встановлені особи, причетні до влаштування терористичних актів (ісламісти). Деякі французькі чиновники вважали, що якби британська влада прийняла своєчасні міри, то терактів у парижському метро не було би.

Мусульмани почали грати важливу роль у політичному житті Британії, ще у вересні 1989 року, коли була створена «Ісламська партія Великої Британії», яка поставила собі за ціль – наділити ісламську релігію тими ж правами і привілеями, які мала англіканська церква. В програмному документі зазначалося: «добитися уведення вивчення ісламських релігійних дисциплін у загально-навчальних закладах країни і надання державних фінансових субсидій мусульманським навчальним закладам». По офіційним даним за 1997 рік, із 1,5 млн проживаючих в Британії мусульман – 610 тисяч були з Пакистану, 200 тисяч – з Бангладеша, 160 тисяч – із Індії (мусульмани Індії), 350 тисяч – з Близького Сходу та Африки, 180 тисяч – із інших країн.

Керівник створеної у 1983 році організації «Аль-Мухаджирун», головною ціллю якої є створення світової мусульманської держави, Омар Бакрі заявив: «Англія – столиця ісламського світу, а Трафальгарська площа стала нашою Меккою». Організація «Аль-Мухаджирун» підтримувала джихад в Боснії (європейська мусульманська держава) та Чечні (Північний Кавказ, Росія). Також організація проводила підготовку британської мусульманської молоді для відправки у Чечню. Організацією було зібрано 250 тисяч доларів для військових формувань Шаміля Басаєва. Також у свій час Омар Бакрі заявляв: «По волі Аллаха ми перетворимо Захід в Дар аль-Іслам шляхом вторгнення ззовні. Якщо Ісламська Держава стане на ноги і вторгнеться в західні території, ми будемо її армією, її солдатами, які завоювали Захід із середини. Якщо цього не станеться, ми змінимо Захід шляхом ідеологічного вторгнення, без кровопролиття». Також Бакрі зазначав: «Ми не робимо різниці між громадянськими і негромадянськими, невинними і винними, тільки між мусульманами і невірними. А життя невірного нічого не коштує. Вона несвященна» - зазначав Омар Бакрі. Ще Омар Бакрі мріє вивісити прапор Іслама над резиденцією британського прем’єр-міністра на Даунінг-стріт, 10. Стосовно цього Бакрі зазначав так: «Я впевнений, що коли-небудь це станеться, тому що це – моя країна. Мені подобається тут жити».

Ще однією радикальною організацією, яка також базується у Лондоні, є «Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі» («Партія ісламського звільнення»). Дана організація веде підривну діяльність в ряді країн та всередині мусульманських діаспор у Європі. Особлива активна у Бельгії, Німеччині, Голландії. Вона вважає всі уряди ісламських держав зрадницькими та незаконними. На думку колишнього лідера партії Абд аль-Кадіма Зулюма – «священним обовязком кожного мусульманина є боротьба за створення Ісламської Держави. Всі держави потрібно об’єднати в одну ісламську, кінцева ціль – створення Халіфату, або потрібно виробити концепцію ісламського правління, відмовившись від демократії, нав’язаної мусульманським країнам. Головне завдання полягає не в створенні одного чи кількох ісламських держав, а в будівництві єдиного ісламського суспільства по всьому мусульманському світу з наступним приєднанням до нього неісламських територій» - зазначав Абд аль-Кадіма Зулюма.

«Німеччина самоліквідується» – книга пророцтво та як демократи знищать європейську Білу цивілізацію

Німеччина самоліквідується (нім. Deutschland schafft sich ab, підзаголовок: «Як ми ставимо на карту нашу країну», нім. Wie wir unser Land aufs Spiel setzen) — книга Тіло Сарацина, що вийшла в Німеччині у 2010 році, і яка відкрито говорить про шкідливість мусульманської імміграції для Європи. Книга викликала значний суспільний резонанс ще навіть до того, як вийшла з друку. Сарацин описує в «Німеччина самоліквідується» наслідки, що виникли в Німеччині, і на його думку - внаслідок зниження народжуваності, зростання неосвіченості населення та імміграції в переважній більшості з мусульманських країн. Книга замислювалася про соціальну державу і про аналіз проблем соціальної держави в сучасній Німеччині. Але Сарацин не зупинився на сухому аналізі. Він ставить такі питання: «Чому люди живуть за рахунок соціальної допомоги? Чи сприяє ця допомога розвитку людського капіталу? Чому в Німеччині народжується так мало дітей, до того ж у людей, що живуть на соціальні виплати, дітей більше, ніж у працюючих і освічених? Чому середній освітній рівень знижується, а діти із бідних сімей погано вчаться? Чому міграція в ФРН не грає тієї ролі, що в США і Канаді, а емігранти так погано інтегруються, й значна частина дітей мігрантів погано вчиться в школах?».

Реакція в суспільстві

Книга вийшла 30 серпня 2010 року з початковим накладом у 25 000 примірників і була розкуплена ще до виходу з друку. Вона ще до публікації викликала значну увагу засобів масової інформації. Газети «Дер шпіґель» та «Більд» навіть надрукували наперед про суть книги. В листопаді того ж року з друку вийшов 14-й наклад книги. Політики, ЗМІ та науковці піддали жорсткій критиці Сарацина, якому вони закидали, що він підтримує расизм, соціальний дарвінізм, євгеніку та псевдонауку. Президія Соціал-демократичної партії Німеччини постановила, ще під час презентації книги, розпочати партійний процес врегулювання питання щодо виключення Сарацина з партії. Правління Федерального банку Німеччини вбачило в діях Сарацина порушення політичної коректності, що підірвало імідж організації, внаслідок чого вимагало звільнення Сарацина і вилучення з-під його відомства всіх без винятку підрозділів підприємства. Сарацин, ще до того погоджувався добровільно піти з банку, тому випередив вимогу правління банку, подавши сам прохання про відставку Федеральному президенту Німеччини - Крістіану Вульфу. 1 жовтня 2010 року Сарацин був офіційно відсторонений від посади члена правління Федерального банку Німеччини. В жовтні 2010 року канцлер Німеччини Ангела Меркель фактично підтримала Сарацина заявивши, що Німеччина не в змозі обійтися без іммігрантів, але вони повинні інтегруватися і прийняти німецьку культуру та цінності. «Ми керувалися ідеєю мультикультуралізму і вважали, що будемо жити поруч і цінувати один одного, але такий підхід провалився, цілком провалився» — підкреслила Меркель.

P.S.

Сучасний демократичний режим закликає нас до толерантності до мусульман, чия віра напряму у своєму священному писанні – Корані, пропагує утворення на планеті єдиної «Ісламської Держави» та знищення всіх невірних. Це доволі примітивна толерантність, яку можна порівняти з тим, як дати заряджений пістолет – олігофрену, та надіятися, що він не вистрелить тобі в спину, коли ти повернешся. Але нажаль така реальність. Така, де демократична влада закликає до толерантності стосовно до людей, яким віра пропагує навернути тебе у їхню релігію, або знищити. І це не є якоюсь моєю вигадкою, у своїй статті під назвою «Ісламізм – політична ідеологія, яка несе загрозу для існування демократії», я зазначав, що панівна ідеологія всіх мусульман – Ісламізм, на основі приписів Корану, пропагує утворення єдиного мусульманського суспільства на планеті та знищення всіх невірних. Сам Коран пропагує встановлення, поширення та насадження Ісламу всім невірним, а тих хто незгідний з цим, потрібно – знищити (в тій статті про це, я цитував уривками Корану). Також Коран кожному мусульманину ставить священний обовязок – Джихад, тобто  боротьба будь-яким способом за становлення Ісламу в світі, та боротьба з невірними, впритул до їхнього фізичного знищення. Після цього вивчення теми ісламізму, не дивуєшся, чому мусульмани у Європі, відверто не дотримуються європейської культури, і ставлять свою віру вище законів тієї держави, де вони живуть. Але на це демократам по… !

Також мусульмани відверто не боячись покарання, чи суспільного засудження, зазначають про свої цілі (так як у демократів для декого, закони «писані по вітру»). Так як з 80-х років у Європі почався наплив мусульман-емігрантів, то відповідно та відразу почали виникати їхні політичні організації, які захищали релігійні, мовні, традиційні та культурні права прибічників Ісламу. Я не втомлюся, ще раз процитувати політичні та ідейні цілі мусульман у Європі словами прес-секретаря ісламського руху «Sharia4Belgium» - Абу Імрама, які він сказав під час дебатів у Бельгії, на тему «Іслам у Фландрії: друг чи ворог?», та які проводив з представником партії «Фламандський інтерес» - Філіпом Девінтером. Так от представник «Sharia4Belgium» - Абу Імрамам заявив: «Бельгію потрібно перетворити на ісламську державу. У нас знайдеться чимало суддів, вчителів і лідерів, які змогли б стати халіфами. Ми - група молодих мусульман, які хочуть увести найчистішу форму Ісламу. Ми виступаємо за добро і засуджуємо будь-яке зло. Філіп Девінтер правий, це початок ісламізації Антверпена. І всім невірним залишається або пристосовуватися, або піти геть» - зазначав Імрамам. Також я згадаю його слова про демократію: «Ви можете бути або мусульманином, або демократом, але не можете бути тим і іншим одночасно. Мені немає діла до невірних. Моя справа догоджати Аллаху, а не невірним. Закон створюється не парламентом і не міністрами, закон встановив Аллах. Не може бути юдейо-християнина або ісламо-юдея, так само не може бути мусульманина-демократа. Мусульманин не може сповідувати демократію, як ідеологію».

Не обійду я стороною слова представника бельгійської партії «Іслам» – Редуана Аруша, який відкрито заявив про свої наміри: «В довгоочікуваній перспективі, коли люди усвідомлять, що ісламські закони сприятливі для бельгійського народу, почнеться шлях до Ісламської Держави». Згадаю британську ісламську організацію «Islam4UK», яка описувала себе так: «Islam4UK була створена чесними мусульманами в якості платформи для розповсюдження вищої ісламської ідеології всередині Сполученого Королівства, як божественної альтернативи законам створених людьми». А свою ціль «Islam4UK» описувала так: «Проживаючи в Британії, ми намагаємся переконати Британське суспільство в перевазі Іслама і викрити помилковість створених людьми законів, змінив тим самим суспільну думку в користь Іслама… з ціллю уведення Шаріату тут в Британії». Та головне – згадаю цілі Омара Бакрі, який заявляв: «По волі Аллаха ми перетворимо Захід в Дар аль-Іслам шляхом вторгнення ззовні. Якщо Ісламська Держава стане на ноги і вторгнеться в західні території, ми будемо її армією, її солдатами, які завоювали Захід із середини. Якщо цього не станеться, ми змінимо Захід шляхом ідеологічного вторгнення, без кровопролиття». Також Бакрі зазначав: «Ми не робимо різниці між громадянськими і негромадянськими, невинними і винними, тільки між мусульманами і невірними. А життя невірного нічого не коштує. Воно несвященне» - зазначав Омар Бакрі. Згадаю слова колишнього лідера партії «Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі» («Партія ісламського звільнення») - Абд аль-Кадіма Зулюма – «священним обов’язком кожного мусульманина є боротьба за створення Ісламської Держави. Всі держави потрібно об’єднати в одну ісламську, кінцева ціль – створення Халіфату, або потрібно виробити концепцію ісламського правління, відмовившись від демократії, нав’язаної мусульманським країнам. Головне завдання полягає не в створенні одного чи кількох ісламських держав, а в будівництві єдиного ісламського суспільства по всьому мусульманському світу з наступним приєднанням до нього неісламських територій».

Після цих слів та заяв представників мусульманських організацій, стає ясно, що насправді хочуть зробити мусульмани у Європі. Поки антиісламісти теоретично припускають про майбутнє домінування ісламістів у Європі, яка можливо перетвориться у Єврабію. А нині саме кумедне те, що мусульмани у світовій історії з 8 по 17 століття (711 рік – вторгнення мусульман в Іспанію та 1683 рік – перемога європейських християн над мусульманами під Віднем, яка привела до занепаду «ісламської загрози») шляхом прямих війн намагалися підкорити Європу та її Білу цивілізацію. Натомість далі Піренеїв і Балкан, мусульмани не пішли. В наш час, через економічну причину (нестача дешевої робочої сили) та демократичну еміграційну політику, мусульмани заполонили Західну, Північну, Центральну та Південну Європу (країни ЄС), без будь-якої війни та бою. З часом вони збільшили приріст свого населення, чим стали загрожувати домінуванню корінного європейського населення. Тому не дарма зазначав Омар Бакрі, що теперішні мусульмани в Європі, які розпорошенні серед місцевого населення, у будь-який момент стануть воїнами своєї віри та Ісламської Держави і підкорять Захід із середини. І не дарма зазначав Філіп де Вільє, що демократи, через приховування та спонукання ісламізації Європи, розпалять збройну громадянську війну, яка уже на побутовому рівні триває між мусульманами та християнами (і всі хто проти Ісламу).

Здавалося, як треба ж ненавидіти свою націю, расу чи релігію, щоби допомагати своїм ворогам підкорити та знищити свою цивілізацію? Невже свідомий Білий європеєць буде прагнути так знищити свою расу? Чи він не буде розуміти, чим обернеться впускання на свою землю значного чужоземного елементу? Це просто не вкладається у голові! Бо як можна добровільно собі копати могилу, чи робити шибеницю, чи заряджати пістолет і підставляти його дуло до своєї голови? Але коли ти дізнаєшся, що з другої половини 20 століття у Британії та згодом у США зародилася демократична ідея про «відкрите суспільство», і що його авторами є особи єврейської національності, як Джордж Сорос, який до речі і пропагує нині у Європі цю ідею, то стає ясно, що можливо певна третя сторона намагається звести європейців лобами на своїй землі з мусульманами, для того аби ці дві сторони у боротьбі між собою - виснажили або знищили одне одного. Або хтось, хоча всі добре розуміють, що за «всевишній народ», хоче корінним європейцям дати можливість відчути себе оточеними зі всіх боків мусульманами (він же нині оточений мусульманськими країнами, і в своїй країні має їх, які ж проти нього ведуть партизанську боротьбу). Інше логічне пояснення злочинної та геноцидної поведінки європейської демократичної системи, щодо свого корінного населення – поки неможливо дати. Та найгірше те, що серед корінних європейців є багато расово, національно, релігійно, політично та культурно неосвічених, які ведуться на демократичну пропаганду, та які вірять, що мусульмани, чия релігія закликає до знищення всіх невірних – їх не знищать, або не навернуть в свою культуру. І нажаль більшістю таких є Білі жінки, які здебільшого виходять заміж за мусульманських чоловіків (в порівнянні з одруженими європейцями на мусульманках, що є певною рідкістю, так як Коран забороняє жінці укладати союз з невірним), і які натомість мають родити та примножувати етнічне європейське населення, а не ісламське. Натомість і напевне, вони хочуть, щоб європейська цивілізація, яка дала більшу половину сучасних технологічних благ, перетворилася на частину ісламської, і стала такою, як вона, де технічний розвиток зупинився, ще в Середньовіччі. Звичайно свідомі Білі європейці, всім цього не роз’яснять, та й за такі пояснення демократичний режим переслідує, але він має завжди поважати свою у більшості випадків міфічну – свободу слова!

Коментарі

Немає коментарів
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі